Вікіпедія:Кандидати у вибрані статті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Вибрані зображення · Вибрані портали · Вибрані списки · Вибрані статті · Добрі статті

На цій сторінці відбувається вибір статей на статус вибраної. Ви можете подати на розгляд спільноти статтю, яка, на ваш погляд, повністю відповідає вимогам до вибраних.

Перед номінацією статті упевніться, що вона відповідає вимогам, намагайтеся врахувати рекомендації щодо досконалості статті. Висувайте, будь ласка, статтю на вибрану лише у випадку, якщо ви є її основним автором або готові доробити її, якщо в ході обговорення виникнуть зауваження.

Зверніть увагу, що вибраною статтею може стати лише та, яка має статус доброї.

Правила вибору: Голосування за кожною номінацією повинно тривати не менше двох тижнів з дня висунення. Стаття може бути обрана вибраною, якщо її підтримало не менше п'ятьох користувачів, кількість голосів «за» перевищує дві третини і немає аргументованих зауважень. Голоси анонімних користувачів та користувачів, кількість редагувань яких становить менше 50 в основному просторі статей на момент номінації статті, не враховуються, але ці користувачі можуть залишати зауваження у відповідному розділі. Голоси, віддані «проти» без пояснення, не враховуються.

Необрані статті залишаються в списку як кандидати на наступні тижні, якщо кількість голосів «проти» не перевищить кількість голосів «за».

Якщо стаття не набрала 2/3 голосів «за», і протягом 2 тижнів або більше відсутня активність в обговоренні номінації, при цьому обговорення триває не менше місяця, користувач, який підбиває підсумок, має право зняти її з голосування для подальшого опрацювання.

Періодичність розміщення нової вибраної статті — 1 тиждень. Щосуботи пропонована стаття із найбільшою підтримкою буде розміщена в списку вибраних статей та переміщена до архіву. Новообрані статті позначаються шаблоном {{Медаль}}, який включає до відповідної категорії, та заносяться до архіву.

Коли Ви віддасте свій голос за певну статтю, будь ласка, не забудьте поновити біля неї «рахунок» відданих голосів. Підбити підсумок голосування може будь-який досвідчений користувач; номінатор або основний автор статті має право будь-коли зняти статтю з номінації.


Вікіпроєкти
Категорія КатегоріяКаталог

Пропонує: Так само - суттєво поліпшена за час номінації в Добрі. Цю статтю номіную від імені команди. --Dmytro Tvardovskyi (обговорення) 17:47, 24 травня 2024 (UTC)[відповісти]

За кого/що Кількість голосів «За» Кількість голосів «Проти» Кількість голосів «Утримуюсь» % за Чи виправлено/враховано зауваження, які перешкоджають наданню статусу? Початок Закінчення Тривалість Статус
Квазар 1 0 0 100% 24 травня 2024 3 тиж. триває
  •  За:
  1. --Dmytro Tvardovskyi (обговорення) 17:47, 24 травня 2024 (UTC)[відповісти]
  •  Проти:
  •  Утримуюсь:
  • Зауваження:

Перш за все - дякую за роботу над статею. В мене майже нема зауважень до вже поданого матеріалу. Але думаю, що статтю ще є куди розширити, зокрема:

  • Історія досліджень обривається по суті на 1980-х. За останні 40 років про квазари дізнались чимало - не лише створили нові каталоги. Тільки те про що знаю я, а в статті цього нема:
  • зв'язок з таким явищем як Лайман-альфа ліс (знайшов одне речення, можливо варто розширити, бо з нього мало шо ясно)
  • космологічні тести на основі кількості квазарів залежній від часу
  • мапи слабкого лінзування квазарів (в статті згадане лише сильне)
  • варто написати про найдальші квазари - цей рекорд постійно оновлюється

Крім того, найнайнайважчі ЧД ідентифікуються як квазари - і про це можна згадати (по спектру акреції можна оцінити масу таких ЧД)

  • В статтю варто додати спеціалізовану літературу як джерела. Я додав лише одну книгу. Так, в англ.вікі їх нема, але це не означає що їх нема взагалі
  • "Сучасні уявлення" та "Історія досліджень" - дещо перетинаються, але я не придумав поки як написати краще :)

В цілому, я б трохи просто ще наростив кількість інформації, хоча б до 100к. Стаття має потенціал стати вибраною.--Звірі (обговорення) 09:11, 27 травня 2024 (UTC)[відповісти]

Розділ "Сучасні уявлення" взагалі-то неенциклопедичний. Бо що значить оте "сучасні"? Це те, що у вторинних джерелах умовного 2000-го року? Ну так воно вже трохи застаріло. Але про новіші дослідження вторинних(!) джерел ще нема. Та навіть якщо є, то розділ все одно застаріє через якийсь час. Тож "Сучасні уявлення" - це публіцистичний стиль викладу. В енциклопедичних статтях його об'єднують з історичним розділом, вказуючи відповідне (поточне) датування — "наприкінці ХХ-го сторіччя", "на початку 2000-х", "2018 року" і т.д.
З тієї ж причини не варто писати про "рекорди найдальших квазарів, що постійно оновлюються". Слід узяти якомога свіжіше вторинне (вторинне!) джерело й навести відстані за ним, зафіксувавши відповідну дату (умовно кажучи, 2018 рік). І не переписувати щоразу як публікують якесь нове первинне(!) дослідження. --Olvin (обговорення) 07:47, 28 травня 2024 (UTC)[відповісти]
  •  Коментар:
  1. Під перспективою на вибрані я мав розширення її за наявними джерелами та доведення до найвищих стандартів якості та повноти. Але раз так, то давайте пробувати. Впевнений, у @Olvin, Oleksiy.golubov та Звірі: знайдеться десяток-другий зауважень, та і я щось знайду. -- RajatonRakkaus 19:09, 24 травня 2024 (UTC)[відповісти]

Пропонує: Ще під час номінації в Добрі стаття була суттєво доопрацьована, тож, можливо, і статус Вибраної отримає. Номіную цю статтю від свого імені. --Dmytro Tvardovskyi (обговорення) 17:47, 24 травня 2024 (UTC)[відповісти]

За кого/що Кількість голосів «За» Кількість голосів «Проти» Кількість голосів «Утримуюсь» % за Чи виправлено/враховано зауваження, які перешкоджають наданню статусу? Початок Закінчення Тривалість Статус
Еліптична галактика 1 0 0 100% 24 травня 2024 3 тиж. триває
  •  За:
  1. --Dmytro Tvardovskyi (обговорення) 17:47, 24 травня 2024 (UTC)[відповісти]
  •  Проти:
  •  Утримуюсь:
  • Зауваження:
  1. Розділ Історія досліджень починається реченням:
    «Загалом станом на 2024 рік, еліптичні галактики були основними об'єктами в понад 3000 наукових досліджень за даними NASA ADS[13]».
    • Це оригінальне дослідження (інтерпретація пошукового запиту до бібліографічної системи), а сам запит характеризує скоріше стан бібліографічної системи, а не історію досліджень. Скажімо, основоположну працю Габбла запит не охоплює (хоча в бібліографічній системі публікація є, див. bibcode 1926ApJ....64..321H)).
    • Про всяк випадок зауважу, що історичні розділи заведено писати в хронологічному порядку (а не у зворотному);
    --Olvin (обговорення) 09:43, 28 травня 2024 (UTC)[відповісти]
    Це речення видалив. А що не так з порядком історичних розділів в статті? --Dmytro Tvardovskyi (обговорення) 02:57, 2 червня 2024 (UTC)[відповісти]
    Мені здалося дивним, що історичний розділ починається з 2024 року. Після вилучення цієї інформації все гаразд. --Olvin (обговорення) 09:47, 2 червня 2024 (UTC)[відповісти]
  2. У переліку літератури подано лише Астрономічний енциклопедичний словник. Тричі.
    У ранніх версіях статті на нього були посилання, але зараз відповідні твердження посилаються на англомовні джерела, що суперечить чинному правилу: «Українськомовним джерелам завжди варто надавати перевагу перед джерелами іншими мовами за рівної якості й надійності» --Olvin (обговорення) 12:20, 28 травня 2024 (UTC)[відповісти]
    А де тут "рівна якість" при порівнянні визначення в словнику та повноцінної наукової статті? Загалом нормальних україномовних джерел по цій темі, як і по більшості інших - обмаль. Єдине, що більш-менш нормальне і що можна додати - це шкільні підручники, там загальна інформація. Решта - це або копія інформації з підручників/Вікіпедії, або ноу-нейм сайти. --Dmytro Tvardovskyi (обговорення) 03:22, 2 червня 2024 (UTC)[відповісти]
    Астрономічний енциклопедичний словник (АЕС) — джерело високої авторитетності.
    Як джерело для будь-яких тверджень у вікістатті АЕС нічим не поступається науковим публікаціям. Якщо якесь твердження є і в англійській публікації, і в АЕС, то посилатися слід саме на словник (бо він українською), а не замінювати його англомовними джерелами. Приклади, де таку заміну було зроблено:
    • Еліптичні галактики, світність яких не перевищує 108 L, вважають карликовими. Їх позначають dE
    • Діапазон їх мас — від 100 000 до 10 трильйонів мас Сонця
    Не подобається АЕС — візьміть інше джерело українською: нехай це буде підручник чи дослідження. Але українською. Не можете знайти (чи не бажаєте шукати) — залиште посилання на словник. --Olvin (обговорення) 09:30, 2 червня 2024 (UTC)[відповісти]
  3. Спорідненість між карликовими сфероїдальними (dSph) та еліптичними галактиками достеменно не встановлена, тож окремий розділ про карликові сфероїдальні галактики в статті зайвий. Про них є окрема стаття, і нема сенсу повторювати її практично повністю. Достатньо згадати dSph одним реченням (або в розділі про карликові еліптичні галактики, або в розділі Див. також). --Olvin (обговорення) 08:46, 29 травня 2024 (UTC)[відповісти]
    Перемістив частину інформації в окрему статтю, тут додав розділ "Див. також". --Dmytro Tvardovskyi (обговорення) 02:55, 2 червня 2024 (UTC)[відповісти]
  4. Відкриття закону Габбла—Лемметра висвітлено дуже однобоко — начебто його одноосібно відкрив Габбл, тоді як про Лемметра — ані слова. Це порушення нейтральності. І мушу зазначити, що в статтях нашої астрономічної команди ця проблема трапляється не вперше. --Olvin (обговорення) 11:09, 2 червня 2024 (UTC)[відповісти]
    Дописав абзац про Леметра і навів цифри з його статті. --Dmytro Tvardovskyi (обговорення) 02:20, 12 червня 2024 (UTC)[відповісти]
    Зараз відповідний розділ у статті виглядає десь так:
    • ... прорив відбувся в 1929 році, коли Едвін Габбл відкрив залежність між радіальною швидкістю «позагалактичних туманностей» та відстанню до них... Габбл провів лінійну апроксимацію ... коефіцієнт, який Габбл позначив літерою K та який пізніше був названий сталою Габбла на його честь
    • Втім, двома роками раніше, в 1927 році, аналогічне дослідження провів бельгійський священик та астроном Жорж Леметр
    ----
    Це нагадало мені один анекдот радянських часів:
    Після підписання договору ОСВ-2 провели символічні "Перегони миру" — Джиммі Картер та Леонід Брежнєв разом пробігли невелику дистанцію. Звісно, переміг молодший Картер. Повідомлення в газеті "Правда" наступного дня:
    • У Міжнародних перегонах миру почесне друге місце посів Генеральний секретар ЦК КПРС, Голова Президії Верховної Ради СРСР, чотириразовий Герой Радянського Союзу Леонід Ілліч Брежнєв. Президент США Д.Картер прийшов до фінішу передостаннім.
    Трапляються варіанти з прізвищами радянських та американських лідерів лідерів різних часів[Про нейтральність 1][Про нейтральність 2]. Публікація "Правди" (хоч і вигадана, але дуже подібна до реальних) стала класичним прикладом PR-маніпуляцій (щоб ввести читачів в оману, не обов'язково брехати)[Про нейтральність 3][Про нейтральність 4].
    ----
    Нейтральний опис має бути приблизно таким:
    • 1927 року Леметр відкрив залежність між радіальною швидкістю «позагалактичних туманностей» та відстанню до них. Через два роки такий самий закон відкрив Габбл, але, завдяки зусиллям американських журналістів, відкриття закону тривалий час приписували одноосібно Габблу[Про нейтральність 5].
    Звісно, в американських джерелах такий виклад подій навряд чи знайдеться.
    Усе інше (зокрема, обчислені значення коефіцієнтів, причини розбіжності між ними та з сучасними даними та ін.) вже викладено в статті закон Габбла — Леметра, і немає сенсу повторювати його в статті про еліптичні галактики (і взагалі, то ж не про еліптичні галактики, а про галактики загалом; (UPD!) чи скоріше навіть про розширення Всесвіту, а не про галактики).
    --Olvin (обговорення) 12:08, 16 червня 2024 (UTC)[відповісти]
  5. Дивно структурований розділ Історія досліджень. 1) Незрозуміло, чому конкретно ці методи релевантні для 2000+ років. Гравітаційне лінзування не 2000 року винайшли й гадаю, що не 2000 ж року його пристосували для цього типу галактик. 2) Дивний поділ між 1950—2000 та сучасними дослідженнями. Тут або вже писати загалом про сучасні дослідження без років (відповідно й без років до того, якщо ці періоди якось можна називати), або залишати поділ за роками — а огляд сучасних методів дослідження винести в розділ, присвячений конкретно методиці дослідження. Або ж писати в цілому про методики на ті моменти, коли вони почали застосовуватись. 3) Якщо сказано, що «Джеймс Вебб» спеціально для того призначений, то слід хоч би трохи описати контекст: коли запустили, що вміє, чи відкрили за його допомогою щось цікаве в контексті цих галактик. 4) Між 1977 і 2019 нічого не відбувалось? -- RajatonRakkaus 13:54, 13 червня 2024 (UTC)[відповісти]
  6. Варто примітки у 2-3 стовпчики звести. -- RajatonRakkaus 13:55, 13 червня 2024 (UTC)[відповісти]
    Примітки у два-три стовпчики доцільні лише тоді, коли застосовується короткий формат виносок (через шаблон {{sfn}} чи йому подібні). --Olvin (обговорення) 10:51, 15 червня 2024 (UTC)[відповісти]
    Та ні, вони завжди компактніші. Примітки мають різну довжину, тому природно значна частина простору залишається невикористаною. Може також дуже невелика частина перенестись і з'їсти цілий рядок. Тому я раджу автору спробувати обидва формати й прийти до більш доцільного, наполягати на жодному не буду. -- RajatonRakkaus 11:04, 15 червня 2024 (UTC)[відповісти]
    Я вважаю, що опис джерела у трьох-чотирьох-п'яти-шести рядках менш зручний, ніж опис в один-два рядки (звісно, це для тих, хто на ті описи взагалі дивиться). Особливо незручно, коли багаторядковий опис починається внизу першого стовпчика, а закінчується нагорі другого.
    А коли однорядковий опис джерела перетворюється на чотири рядки (в одному з трьох стовпчиків) — у мене, наприклад, таке відбувається з примітками [38], [43], [52], [58], [61] — або дворядковий опис перетворюється на сім рядків ([28], [72], [73]), то виявляється, що примітки у кілька стовпчиків не так щоб "завжди компактніші" (як Ви то стверджуєте), а подекуди навіть навпаки. --Olvin (обговорення) 12:43, 16 червня 2024 (UTC)[відповісти]

  1. ИДЕТ ВОЙНА НЕ НАРОДНАЯ. НО ЯКОБЫ «СВЯЩЕННАЯ» ВОЙНА. Еврейский Обозреватель. 2016.
  2. ХРУЩЕВ ПРИБЕЖАЛ ВТОРЫМ, А КЕННЕДИ -- ПРЕДПОСЛЕДНИМ. Сегодня. Архив (1998-2006).
  3. Исследование деловой прессы от GFK: Брежнев пришел вторым. MMR. 11 июля 2013. Процитовано 16 червня 2024. пример тончайшей PR-манипуляции ... для введения аудитории в заблуждение вовсе не обязательно врать
  4. Д. Красный. Повесть лет без времени, или Век бесед на обочине.
  5. Ірина мартин (26 лютого 2019). Всесвіт: безмежний і скінченний. Збруч (інтерв'ю з Богданом Новосядлим). Архів оригіналу за 26 лютого 2019. Процитовано 16 червня 2024. в роботі Леметра 1927 року [крім цього] виведено ще й закон, який описує розбігання галактик. Його тривалий час одноосібно приписували Габблу

Завершені голосування

[ред. код]

Завершені голосування розташовані в архіві вибраних статей. Останньою було обрано статтю Роджер Дікінс (8 червня 2024).

Інструкція

[ред. код]